Усім нам відоме почуття туги за ситуаціями, які залишилися в минулому; часто відчуття втрати є дуже глибоким і стає приводом для того, щоб не тільки сумувати за втраченим, але й в той чи інший спосіб попрацювати над тим, чого не вистачає. Під час вибору: чи покластися на мисленнєвий спогад, забажати чогось для вшанування пам’яті (напр., пам’ятник), чи, як у випадку з будівлями, побачити можливість створити їх знову - все це є спектром, про який ведуться неоднозначні та масштабні дискусії. Тут у МАБ „Розвідка“ ми не будемо детально займатися цим питанням. Проте потрібно принаймні згадати фактор „час“, для того щоб різноманітним чином запроектувати і реалізувати „знову створену споруду“ (напр., під час нинішньої реконструкції Берлінського міського палацу або ж Церкви Святого Павла у Франкфурті (архітектор Рудольф Шфарц 1948р.) чи під час демонтажу костелу найсвятішого Серця Ісуса в Чернівцях з 2014 року).
Абсолютно інший „тип представлення часових подій“ демонструє місце пам’яті історії імміграції італійців до США ‒ виражене за допомогою архітектурних пересувних декорацій, колаж і ансамбль яких створив архітектор постмодернізму Чарльз Мур у 1978 в Новому Орлеані. ‒ Поводження з колишніми оригіналами та новоствореними копіями в інших культурах світу (напр., Китай чи Непал) – це досить широка тема, тому поглиблено висвітлити її тут ми не можемо.
Поводження з реконструкціями часу – це тема, яку слід розглядати не тільки з точки зору виключно матеріального будівельного завдання, воно потребує також розумового напруження та концепції уявлення про час, що мається на меті. Сформований за зразком куліс виклад спогаду про історію та реконструкція9 чогось зруйнованого – яку, як демонструють приклади, можна здійснити різноманітним чином – мають справу не лише з виключно важливими з мистецько-історичної точки зору об’єктами. Реконструкція включає в себе також політичну історію та ґрунтовно вказує на подальші рівні доступу та рівні пізнання історії часу у збудованому навколишньому світі.
Ці речення повинні містити достатнє підтвердження того, що під час містобудівної розвідки ці та інші „часові аспекти“ є важливими питаннями та потребують детального й ґрунтовного опису. Міський простір – це не тільки збудоване утворення, що складається з будинків, бруківки та пам’ятників, але й також культурний простір та об’єкт, який у його минулому часі – а також у сьогоднішньому, актуальному часі його розгляду несе в собі суперечливе, історичне та невідоме, яке слід відшукати та про яке потрібно відкрито й доступно повідомляти. Опис такої історично-навантаженої просторової ситуації повинен містити суттєві (обумовлені часом) значеннєві рівні, оскільки в іншому випадку їм доведеться наразитися на докір про те, що вони знищують (історичний) час не лише з будівельно-матеріальної сторони – як часто траплялося у минулому – але також на сьогоднішній день з культурно-історичної точки зору.
---
9: Реконструкція = відповідно до: DIN EN 15898, пункт 3.5. терміни щодо стабілізуючої консервації та реставрації: 3.5.6. Реконструкція / Rekonstruktion (de) / reconstruction (en) / reconstitution (fr), restitution (син.) (fr) „відновлення гіпотетичної колишньої форми об’єкта із використання матеріалів, що збереглися або ж замінних матеріалів
ПРИМІТКА 1 Реконструкція враховує значення об’єкта і базується на доказах.
ПРИМІТКА 2 Реконструкція може бути або фізичною, або віртуальною.
ПРИМІТКА 3 У деяких практичних галузях назва „реставрація“ використовується замість „реконструкція“, відповідно до сформульованих тут дефініцій.“ [неавторизований переклад І.Данко].