3.4.2.2 Структуруючі фактори
4.2.2. Структуруючі фактори
Великі за площею, природні членування простору, абстрактно-геометричні викрійки ареалів, функціональні поля та супідрядності ділянок мають географічні, функціональні, пов’язані з правами їх власників, історичні та архітектурно-планувальні причини, які впливають та мають наслідки для візуальних, геометрично-планувальних викрійок збудованого простору та його сприйняття. Іноді вони є (віртуально) наявними і сприймаються як структуро- та формоутворюючі навіть без матеріального оформлення. Вони членують ділянки ландшафтів та забудови, розділяють та створюють просторові відношення і дозволяють зчитування структуруючих орієнтирів, обмежень простору та з’єднувальних ліній. Структуруючі фактори часто створюють простір на великих територіях і регулюють ймовірні майбутні, подальші можливості розвитку території.
асто геометричні структуруючі фактори можна побачити й у збудованій архітектурі, якщо форми міської забудови та концепти будівель реагують з точки зору конструктивного оформлення на географічні орієнтування, що членують парцелі чи включають їх в ескіз; див., напр., наступні зображення із центральним корпусом ВНЗ прикладного напрямку м. Любек (окреслено жовтим кольором) на вулиці Мьонкгофервеґ. Він приймає таку ж прямокутну геометрію забудови вздовж вул. Мьонкгофервеґ (блакитні лінії), якою є геометрія території клініки та універистету (червоні лінії) і отримує таким чином (з-поміж іншого) свою будівельну форму38. Обидва підкреслені направлення вісей беруть свій початок на наступних за величиною масштабних рівнях з двох історичних шляхів-/ вулиць-трас. Одна регіонально веде на південь (м. Ратцебург і т. д.), інша проходить локально до розташованого поблизу помістя (Мьонкгоф).
З іншого боку можна констатувати структуруючий впливу самої будівлі, напр., вісі палацу у Версалі / Франція чи у Карлсруе / Німеччина, де вісі споруди також розподіляють навколишнє середовище та місто, з яким межують, а також підпорядковуються одна одній. На створення деяких об’єктів архітектора Даніеля Лібескінда надихали окремі історичні події, події міського простору, „сліди напрямків“ яких були визначними для концепцій його будівель (напр., „Воєнно-історичний музей“ у Дрездені39 / Німеччина); будівельне спрямування апсид у християнських церквах у східному напрямку є іще одним „ментальним принципом орієнтування“, що впливає на міські простори довкола будівлі церкви40. Такі структуруючі фактори продукують ментальні та видимі зв’язки, виділення, однорідність, зміну напрямку та опорні пункти. Таким чином вони попередньо визначають зразки будівництва та планування та ініціюють врегульовані в міському просторі розподіли території, а також сліди спогаду.
Щоправда, взаємозв’язок деяких структуруючих елементів, котрий не завжди зможе помітити безпосередній користувач „на землі“ (втім також не завжди повинен помічати…), можна побачити лише на аерофотознімках, картах, завдяки іншим засобам, що забезпечують хороший огляд та завдяки пояснюючій інформації. Із отриманою в такий спосіб інформацією, а також, наприклад, із даними, взятими зі смартфона, який надає інші можливості перспективи, змішується когнітивне знання із безпосереднім сприйняттям і дозволяє виникнення бази для „практичного“ орієнтування у просторі. Завдяки розширеній в такий спосіб так званій особистій „ментальній карті “41 – особиста карта пам’яті – кожен використовує такі зібрані знання з орієнтування та пояснення у повсякденному житті.
Підтримка просторового зчитування - це лише один аспект, який є важливим для структукруючих факторів. Для архітекторів та містопланувальників вони є важливими складовими під час аналізу моделей містобудівного розвитку, пояснення та достовірності, для того щоб краще розуміти членування, структуру та „образ міста“. Це розуміння є основним для (функціонального та просторового) містобудівного проблемного аналізу та для створених на його основі планувальних цілей та стратегій для покращення та змін, яких прагнуть досягти.
---
38: Це можна прослідкувати навіть на детальному рівні у фойє центрального корпусу, де „в деталях виконано“ видимі металеві конструкції обох головних напрямків. ‒ Цей опис має справу виключно з містобудівними зв’язками надземної архітектурної концепції будівлі (архітектори: Державне управління капітального будівництва у Шлезвіг-Гольштейні).
39: Тут вставлена у фасад старого арсеналу нова конструкція прибудови у формі клину направлена симетрично відносно вісі в напрямку повітряного коридору літака під час бомбардування центральної частини Дрездена у Другій світовій війні.
40: Див. також однакове спрямування усіх фасадів церковних веж на захід у силуеті міста Любек (пункт 4.2.1.3.).
41: Див. також. Lynch, Kevin A.: Das Bild der Stadt; Bauweltfundamente Bd. 16; Gütersloh / Berlin / München 1968; insbesonders Anhang A