5.7 Екскурс №7. Архітектурні якості (Містобуд.-3)
Екскурс №7. Архітектурні якості (Містобуд.-3)
„Архітектурні якості“ – примітки до порожньої фрази?
Якщо ми звернемося до відповідних словників чи інтернету, то знайдемо під даним словом хоч і різні, прив’язані до певної теми, але в той же час схожі між собою пояснення та галузі використання. Якість – це …
...у словнику Duden
ТЛУМАЧЕННЯ
| 1. | a. (книжн.) сукупність характерних рис (мови, особи); властивість b. (мовознавство) забарвлення звука (на відміну від довготи) |
| 2. | a. (книжн.) [характерна] риса (речі, особи)
b. хороша риса (речі, особи) |
| 3. | a. якість
b. щось певної якості |
ПОХОДЖЕННЯ
з lat. qualitas = властивість, риса до: qualis = якими якостями володіє“ 1
... у словнику Клауса / Бура:
„Qualität [lat.] – властивість; у розмовній мові, у виразах – як «відмінна» чи «погана якість» – пов'язаний з певною оцінкою термін, який виражає відповідність речі певному призначенню (здебільшого продукт трудової діяльності людини) або властивість певного об’єкта. (...)“2
... у Dorsch:
„Qualität, риса, властивість, характерна особливість, якість, не вимірюване »як« та »що« на противагу до => кількості. У психології під якістю розуміють характерну особливість змісту переживання, напр., певний колір, певний тон, певне почуття. В межах якостей »чуттів« (сенсорні інформаційні канали) розрізняють => модальності . => а також: інтенсивність. (...)"3
Словник української мови: в 11 томах:
Я́КІСТЬ, якості, жін.
1. філос. Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших.
2. Ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням. (...)[Державний] Знак якості — найвища оцінка якості продукції. (...) Інспектор якості — людина, яка визначає ступінь придатності чого-небудь.(...)“
3.Та чи інша характерна ознака, властивість, риса кого-, чого-небудь. (...)
4. шах. Різниця в цінності між важкою фігурою (турою) і легкою (слоном, конем). (...)“.4
Як це часто буває під час пошуків, усі чотири переліки тлумачень значення слова „якість / якості“ звертають нашу увагу спершу на різні галузі знань та ділянки використання із (дещо) відмінним змістом, таким чином тлумачення терміну, яке ми шукаємо, уточнюється або розширюється. (Це як загальне посилання на комплексність значень слова та їх залежність від контексту). Ми шукаємо зорієнтовані на сприйняття, психологічні тлумачення слова. Другу спільну рису чотирьох тлумачень слова у представлених джерелах ми знаходимо в посиланні на те, що значення терміну містять чи виражають (або ж можуть містити чи виражати) оцінку що є важливим посиланням для розуміння та впорядкування специфікації терміну у використанні для архітектури та містобудування
Тлумачення слова, які нас цікавлять, вказують на невизначений, широкий канон рис (атрибутів), які можуть / і повинні приписуватися досліджуваному об’єкту, щоб охопити його „якість/ якості“, його властивості. Термін „якість“ вимагає якомога точніших та масштабніших даних від описових відповідей на те, якими рисами володіє річ, простір – будинок, міська площа. Слово „якість“ є таким чином лише порожнім словом, яке вимагає точних даних про те, як щось виглядає, як його можна розпізнати, з чого воно складається, що спричиняє, які внутрішні та зовнішні зв’язки йому притаманні і т.д. До різноманіття можливих переліків рис додається іще одна складність, яка полягає в тому, що всі ці терміни і позначення, які використовуються для „якісного“ і атмосферного опису (передусім у категоріях 4.2.2.0. „Структуруючі фактори“ та 4.2.3.0. „Ознаки образу“) – в розмовній мові – „зазвичай“ містять певні оцінки: щось „темне“ пов’язують з негативними, загрозливими асоціаціями, щось „монументальне“ – з холодною демонстрацією влади, щось „живе“- з позитивним на противагу до чогось „неживого“ і т.д.; тут, напр., нерівномірно розбудований, гетерогенний вуличний пейзаж на противагу до однорідного й гармонійного вуличного пейзажу.
Додається також третій момент, який не тематизується у даних чотирьох тлумаченнях і полягає в тому, що спостерігач чи користувач своєю відповідною індивідуальною та ситуативною позицією сприйняття та своїми цілями5 також впливає на моментальне, фактичне враження від предмета – об’єкта чи простору; навіть „сприйняття чогось в цілому“ зумовлене актуальним статусом сприйняття. І попередній та збережений, схожий досвід того, хто сприймає, відіграє роль „об’єкта референції“ під час свідомої чи несвідомої реакції в конкретній ситуації розгляду. Все це впливає на те, що в ході аналітичного опису наповнює порожній термін „якість/ якості“, демонструє фактичну властивість і таким чином пояснює його якість / якості.
Вулиця, як, напр., Ґлокенґіссерштрассе (див. зображ.) з її різноманітною забудовою та гетерогенним чередуванням фасадів – тобто без чітко помітних (структуруючих) правил художнього рішення – великі і малі будинки, розвернуті до вулиці фронтонним чи скатним дахом, з різноманітних будівельних епох вздовж вулиці, отримують, зазвичай, негативну фахову оцінку – часто також з точки зору композиції чи форми (= невпорядковані, хаотичні, безладні, невпорядковані та випадкові...). Поготів, якщо така забудова вздовж вулиці була б без видимого історичного розташування чи взагалі збудована заново. Проте, мабуть, ніхто не захоче дискваліфікувати цю вулицю в старій частині міста Любек, хоча, наприклад, під час художнього аналізу різних об’ємів будинків чи висоти скатів дахів виявляються великі відмінності. На даному прикладі можна побачити, що невпорядкований, гетерогенний вуличний пейзаж, який демонструє багато різноманітних (напр., з поперечним фронтоном чи без нього, з різними матеріалами), а також однорідних, скомпонованих конструктивних елементів (напр., зовнішня несуча стіна із залізобетону, схожа ширина будинків, втім при цьому також з відхиленнями) – може загалом бути позитивно оціненим з точки зору його якості. (Тут слід охарактеризувати як „різноманітний“. – Втім такі оцінки змінюються в залежності від часу і з часом! У 1960 р. це по-іншому бачили й оцінювали, в Любеку також, і створювали плани щодо знесення таких кварталів старої частини міста.) Це демонструє, що всі / багато з цих якісних термінів хоч й імпліцитно і згідно з дослівними текстами явно містять оцінки залежно від місцевості / ситуації / епохи будівництва / регіону і т.д., втім вони (можуть) „нейтрально“ використовуватися як способи опису6, якщо розробити, відокремити і (мисленнєво) виключити ці оцінювальні складові. У нашому фаховому контексті аналізу художнього образу такі назви властивостей слід розуміти як „нейтральні“ терміни та описи7.
Даний містобудівний контекст, будівельно-культурний зв'язок та принцип плану чи містобудівної композиції визначають правила / критерії для відповідного підходящого опису наявних просторових і будівельних якостей; а також, якщо вимагається, для оцінки наявного контексту. „Архітектурні якості“ не є порожніми словами, вони повинні бути названими та видимими. Тому що (не так, як на вулиці Ґлокенґіссерштрассе в Любеку), напр., більш ніж двоповерхова будівля, яка була б споруджена в центрі (історично-гомогенно утвореного двоповерховими будівлями) кварталу Фуггерай у Аугсбурзі чи у кварталі „Nybodergården“ у Копенгагені8 могла б бути оціненою як неправильна, така що перешкоджає якості, руйнує її.
Doch wiederum anders zu bewerten ist eine Siedlung mit einem „Punkthochhaus“ mit einer ansonsten homogen und gleichartigen Bauweise (ähnlich wie die zwei zuvor genannten), aber aus den 50-/ 60er Jahren des 20. Jahrhunderts, z.B. von Ernst May8 wie in Lübeck die „Papageien-Siedlung“ und in die Siedlung St. Hubertus mit je einem Hochhaus an einer städtebaulich ausgewählten Stelle. Hier ist dieser spannungsreiche Gegensatz „Hoch & Niedrig“, d.h. eine auf dieses Merkmal bezogene geplante Heterogenität, ein charakteristischer Teil des frisch entwickelten, damaligen städtebaulichen Raumkonzepts. „Qualität“ muss also benannt, kategorisiert, zeitlich und räumlich verortet – die Eigenschaften und Merkmale müssen aufgezählt und beschrieben werden, auf die man sich „qualitativ“ bezieht. Dass die Eigenschaften und Merkmale (in einem fachlichen Kontext) nicht situativ-spontan und subjektiv-verbrämt erfasst und beschrieben werden können, versteht sich von selbst. Wie eine stadträumliche Erkundung und Untersuchung fachlich und nachvollziehbar erarbeitet werden kann, ist den BAM-Texten zu entnehmen und ist mit den Übungsaufgaben praktisch zu erproben.
Wichtig bei der Bearbeitung der qualitativ-orientierten Fragestellungen ist, die Kommunikationsprozesse in der Arbeitsgruppe klar und klärend zu diskutieren und zu organisieren. Zur Verständigung über die anstehende Untersuchungssituation bei den Übungsarbeiten wie auch später im Berufsleben in den Gesprächen mit Bauherrn und Bürgern, ist ein Zurückführen auf benennbare Eigenschaften, sichtbare Merkmale und erfahrungslenkende Sehweisen hilfreich, um von subjektiven (nicht-fachlichen) Geschmacks- und Vorliebensurteilen („Qualifizierungen“) wegzuführen. Wenn man Relationen aufbauen kann von konkret-bestehenden Gestalt-Qualitäten, um das zukünftig Zu-Sehende und das Geplante besser zu verdeutlichen und zu verstehen, dann schafft man für sich und die Mitbeteiligten eine (Wort- und Verständnis-) Brücke und -Basis, die jenseits geschmäcklerischer und privater Vorlieben liegt. Bestimmte und benannte „architektonische und stadträumliche Gegebenheiten“ sind kommunizierbar und hilfreicher als generelle, allgemein postulierte „architektonische Qualitäten“.
Es gibt auch wissenschaftliche Untersuchungsmethoden zur Feststellung von Wahrnehmungseindrücken der gebauten Umwelt (z.B. das „Semantische Differenzial“ in der Architekturpsychologie); siehe z.B. Joachim Franke in dem Artikel „Stadtbild ‒ Zum Erleben der Wohnumgebung“; in: Stadtbauwelt Nr. 24 / 1969, S. 292ff und weitere theoretische Ansätze bei der Erforschung der Umwelt-Wahrnehmung. Weniger spezifisch genau, aber thematisch und pragmatisch zentriert stellt Ulrich Conrads vielerlei qualitative Aspekte (und diese Aspekte illustrierende Beispiele) zusammen in seinem Buch „Umwelt Stadt. Argumente und Lehrbeispiele für eine humane Architektur“ (Reinbek 1974). Er beschreibt prägnant viele städtebauliche Probleme, die auch heute (leider...) ihre Aktualität nicht verloren, sondern die sich noch verschärft haben, wie auch beispielhafte gebaute und geplante Ansätze und Lösungen. Deutlich wird die Verzahnung von städtebaulichen und architektonischen Qualitäten aufgezeigt, indem sie bildlich und textlich zurückgeführt werden auf grundlegende menschliche Bedürfnisthemen und qualitative Ansprüche (an die Stadt), woraus sich dann kritisch zu wertende oder beispielhafte planerische Ansätze ableiten lassen und nachvollziehbar werden.
Literaturangaben
Conrads, Ulrich: Umwelt Stadt. Argumente und Lehrbeispiele für eine humane Architektur; Reinbek 1974
Dorsch, Friedrich: Psychologisches Wörterbuch; Dorsch, F. / Bergius, R. / Ries, H. / u.a. (Hrsg.); 10., neubearbeitete Auflage; Bern / Stuttgart / Wien 1982 [inzwischen in 18. Auflage erschienen]
Duden www.duden.de Stand 06.09.2017
Franke, Joachim: Stadtbild ‒ Zum Erleben der Wohnumgebung; in: Stadtbauwelt Nr. 24 / 1969, S. 292ff
Klaus, Georg / Buhr, Manfred: Philosophisches Wörterbuch; Band 2; 8., berichtigte Auflage; Berlin 1972
Senat der Hansestadt Lübeck / Wohnungsbaukreditanstalt des Landes Schleswig-Holstein in Zusammenarbeit mit dem Stadtplanungsamt (Hrsg.): Stadtbildaufnahme Lübeck. 1. Fortschreibung; Kiel / Lübeck 1990 [mit nur elektronisch überarbeitetem Stand 2001 – 2008 und bis 2016]
---
1: інтернет: www.duden.de; дата звернення: 06.09.2017
2: Klaus, Georg / Buhr, Manfred: Philosophisches Wörterbuch; Band 2; 8., berichtigte Auflage; Berlin 1972, S. 895ff включаючи ключове слово: Qualität und Quantität [zwar mit realsozialistischer Sichtweise, jedoch umfangreich, gründlich und anschaulich]
3: Dorsch, Friedrich: Psychologisches Wörterbuch; Dorsch, F. / Bergius, R. / Ries, H. / u.a. (Hrsg.); 10., neubearbeitete Auflage; Bern / Stuttgart / Wien 1982, S. 545f [див також: qualitative Merkmale]
4: Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 638.
5: Якщо я в даний момент шукаю пекаря, то я (швидше за все) не помічу особливий вигляд гарно сформованого фасаду.
6: Gleichwohl sollte man bei einer Stadtraum-Analyse immer Bezeichnungen suchen, die vordergründige Wertungen vermeiden. – Jedoch ein als „beengt “ wirkender Raum (wie z.T. in Daniel Libeskind’s Jüdischem Museum in Berlin) erfüllt eben damit die beabsichtigten Zwecke, wenn genau diese bestimmten Raumempfindungen (dort) angeregt werden sollen; oder bei einer Altstadtgasse kann dies auch als „heimelig“ und „reizvoll“ eingeschätzt werden.
7: Siedlung Fuggerei des 16. Jahrhundert in Augsburg / Deutschland und das historische Marine-Wohnquartier Nybodergården des 17. Jahrhunderts in Kopenhagen / Dänemark
8: Architekt und Städtebauer Ernst May (1886 – 1970); wichtiger deutscher Planer von Siedlungen u.a. in Frankfurt / Main, Lübeck [siehe Fotografie in 4.2.1.3.d.], Bremen, Hamburg, Darmstadt; als „Brigade May“ 1930 – ca.1933 in der Sowjetunion u.a. in Magnitogorsk, Leninsk-Kusnezki, Kusnezk und für Moskau tätig.