Місцевість, ситуація та використання міста

[unchecked revision][checked revision]
No edit summary
 
No edit summary
 
(5 intermediate revisions by 3 users not shown)
Line 1: Line 1:
=6.1. Місцевість, ситуація та використання міста=
Передумовою для розробки будівельного та планувального рішення для певного пункту є комплексні знання про місцевість як з фізичної, функціональної, так і з культурної точки зору. Таким чином '''містобудівна діагностика''' охоплює:
* довколишній природній простір, систему міста як єдине ціле, забудову та незабудовані ділянки.
* повсякденну експлуатацію, а також особливе використання всіх цих рівнів міста та довкілля їх користувачами (напр., свята, масові заходи).  
* різноманітні групи користувачів, їх інтереси, традиції та актуальні вимоги до рівнів навколишнього середовища.
У даному „вченні про основи“ сконцентровано увагу на фізично-матеріальних аспектах терміну „навколишнє середовище“, який, звісно, охоплює просторові, культурні та пов'язані з об’єктом зв’язки. Тобто йдеться про сприйняття збудованого і природного навколишнього середовища, яке можна пізнати проаналізувавши його (соціальне та функціональне) використання. Таким чином будь-який спосіб розгляду або ж опису навколишнього середовища приховано включає в себе людину, яка виступає в ролі вихідного параметру, проте тут лише частково тематизується мітопланувальна перспектива, з точки зору якої місто розглядається як населений пункт, зорієнтований на життєві потреби та екологічне життєзабезпечення.
 
Розрізняють такі просторово-містобудівні складові частини міста чи населеного пункту: організаційно-функціональні, здатні до пристосування, концептуально – вибіркові „'''змінні'''“ (модифікатори, див. пункт [[Групи_змінних_модифікаторів|2.6.2]]) та стабільні, менш здатні до змін, „'''загальні умови'''“ місцевості (оператори, див. пункт [[Загальні_групи_операторів|2.6.3]]). Під час „розвідки“ та „сприйняття“ природного та збудованого оточення певної території дана диференціація допомагає утворити такі категорії, які допоможуть задокументувати обґрунтований фаховий „опис“.
 
Теми та зміст висвітлюються в лекціях та крок за кроком спільними зусиллями опрацьовуються в ході виконання тренувальних завдань. Більш детальний перелік '''модифікаторів''' та '''операторів''', а також деякі приклади Ви знайдете в еКнизі МАБ „[[III._МАБ_„Містобудування“_(еКнига)–_Містобудівні_терміни_та_приклади_(Вступ_М-2)|Містобудування – ІІІ. Терміни та приклади в містобудуванні (М-2)]]“.

Latest revision as of 09:37, 1 September 2023

Передумовою для розробки будівельного та планувального рішення для певного пункту є комплексні знання про місцевість як з фізичної, функціональної, так і з культурної точки зору. Таким чином містобудівна діагностика охоплює:

  • довколишній природній простір, систему міста як єдине ціле, забудову та незабудовані ділянки.
  • повсякденну експлуатацію, а також особливе використання всіх цих рівнів міста та довкілля їх користувачами (напр., свята, масові заходи).
  • різноманітні групи користувачів, їх інтереси, традиції та актуальні вимоги до рівнів навколишнього середовища.

У даному „вченні про основи“ сконцентровано увагу на фізично-матеріальних аспектах терміну „навколишнє середовище“, який, звісно, охоплює просторові, культурні та пов'язані з об’єктом зв’язки. Тобто йдеться про сприйняття збудованого і природного навколишнього середовища, яке можна пізнати проаналізувавши його (соціальне та функціональне) використання. Таким чином будь-який спосіб розгляду або ж опису навколишнього середовища приховано включає в себе людину, яка виступає в ролі вихідного параметру, проте тут лише частково тематизується мітопланувальна перспектива, з точки зору якої місто розглядається як населений пункт, зорієнтований на життєві потреби та екологічне життєзабезпечення.

Розрізняють такі просторово-містобудівні складові частини міста чи населеного пункту: організаційно-функціональні, здатні до пристосування, концептуально – вибіркові „змінні“ (модифікатори, див. пункт 2.6.2) та стабільні, менш здатні до змін, „загальні умови“ місцевості (оператори, див. пункт 2.6.3). Під час „розвідки“ та „сприйняття“ природного та збудованого оточення певної території дана диференціація допомагає утворити такі категорії, які допоможуть задокументувати обґрунтований фаховий „опис“.

Теми та зміст висвітлюються в лекціях та крок за кроком спільними зусиллями опрацьовуються в ході виконання тренувальних завдань. Більш детальний перелік модифікаторів та операторів, а також деякі приклади Ви знайдете в еКнизі МАБ „Містобудування – ІІІ. Терміни та приклади в містобудуванні (М-2)“.